«Живе лиш той, хто не живе для себе…»

«Живе лиш той, хто не живе для себе…»

DSC00868«Живе лиш той, хто не живе для себе…»

День Героїв – щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків, борців за волю України, яке відзначається 23 травня. Вперше свято почали святкувати в 1941 році, а було воно присвячене дню пам’яті Євгена Коновальця, провідника ОУН, який помер саме цього дня у 1938 році.

З 1992 року свято почали відзначати в Галичині. Хоч сьогодні воно не є загальнодержавним, все-таки на місцевому рівні відзначається.

Напередодні дня вшанування героїв 2015 року Галичину сколихнула страшна звістка: під час антитерористичної операції під Попасною, с. Катеринівка (Луганщина) загинув молодий чоловік, доброволець розвідувально-диверсійного батальйону Вадим Савчак. Чи не все місто прощалося з героєм, який загинув від кулі, що вразила просто в серце, не врятував і бронежилет. Поховали героя, в якого залишилось двоє маленьких діток, у рідному Бурштині, на місцевому кладовищі. 26 червня 2015 року в нашому місті проходив вишкільний табір «Новобранці», присвячений пам’яті В. Савчака. А в листопаді того ж року з ініціативи місцевої ВО «Свобода» на фасаді Бурштинської  загальноосвітньої школи №2, де навчався В. Савчак, було відкрито та освячено меморіальну дошку. Посмертно В. Савчак нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України», медаллю ВГО «Країна» «За відвагу». Учасники батальйону, в якому служив В.Савчак, так згадують про нього: « Для тебе Україна – це не пустий звук, як для більшості наших політиків. Во ім’я двох маленьких діточок, ти віддав своє життя за їхнє майбутнє, ти пожертвував собою, щоб твої маленькі діти виросли в вільній країні, яку ти любив більше за життя. Сильне почуття справедливості привело тебе в коло таких людей як ти. Якщо б душу можна було побачити, то це був би ти. Ти став душею нашого батальйону-людина справедлива і добра. Спасибі тобі від всіх нас за цю величезну жертву, яку ти приніс для України».

Не встигли бурштинці оговтатись від звістки про страшну загибель добровольця Вадима Савчака, як місто сколихнула новина: у зоні АТО раптово помер від хвороби мобілізований мешканець Бурштина, працівник КП «Житловик», уродженець с. Поділля Володимир Соківка. У бійця, який служив у Северодонецьку, залишилась дружина та двоє дорослих дітей. Йому було лише 46. Служив Володимир Соківка у 44-й окремій артилерійській бригаді. Поховали його на місцевому кладовищі поруч В.Савчака, бо обоє чоловіків трагічно загинули, захищаючи цілісність рідної держави.

Поруч В. Соківки знайшов свій вічний спочинок і Сергій Шварцов, про якого на жаль дуже мало інформації.  Відомо лише, що він мобілізований до лав збройних сил України у 2015 році та раптово помер у Донецькому місті Димитрів, де проходив службу.

Поруч з іменами цих українських героїв задують і ім’я Миколи Білоголовського, який не дожив до пенсійного віку. Він був заступником командира батареї по роботі з особовим складом 90-го окремого аеромобільного батальйону81-ї окремої аеромобільної бригади. Старший лейтенант М. Білоголовський мобілізований до збройних сил України у серпні 2014 року, а вже з листопада брав участь в АТО. Помер військовий від серцевого нападу поблизу міста Костянтинівка Донецької області. Один із тих, хто ціною власного життя відстоював честь та гідність України, також похований у нашому місті.

Хто б міг подумати,що у вільній незалежній Україні, в 21 столітті ми ховатимемо своїх чоловіків, синів, братів, батьків? Хіба могли уявити, що про подвиги героїв ми дізнаватимемось не з книг чи з кінофільмів? Скільки імен писатиме книга пам’яті нашого міста, області, країни? Коли ж нарешті закінчиться війна, і ти, вояче, знімеш з себе автомат, бронежилет і знову все буде добре і не буде більше «градів» над головою? Шкода лише, що ті хлопці, що лягли в ряди від куль, снарядів та гранат ніколи не повернуться назад. А поки що ми згадуємо їхні імена та молимось за них.

Тож 23 травня і  ми вшановували героїв урочистою ходою від площі героїв УПА до символічної могили борцям за волю України.  Попри спекотну погоду кілька сотень мешканців пройшли вулицями міста, щоб віддати шану та честь тим, хто не дожив до сьогоднішнього дня. Очолив ходу муніципальний оркестр (керівник .В. Кузів). Долучилися учні та студенти навчальних закладів міста, представники влади, громадських організацій та пересічні мешканці, яким не байдужа історія рідного народу. Біля символічної могили борцям за волю України священики УГКЦ та УПЦ відправили поминальну службу. Зі словами скорботи за невинно загиблими та щирою вдячністю живим героям звернулися міський голова Роксолана Джура, депутати Бурштинської міської ради Ірина Мазур та Ігор Карвацький, голова районного братства вояків ОУН-УПА Микола Яцків. Під час заходу було вручено подячні грамоти та грошові винагороди членам Братства вояків ОУН-УПА та учасникам АТО. Хвилиною мовчання вшанували усіх полеглих, які в різні часи віддали життя за неньку Україну.

Наталія Харів

 

Напишіть коментар.

Немає коментарів

Коментарів поки що немає

Коментарів на жаль ще немає, але хтось таки відгукнеться

Напишіть коментар.
Перегляд коментарів

Напишіть коментар.

Ваша E-mail адреса не буде опублікована
Обов'язкові поля позначено*